Польсько-український конгрес істориків зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого. Конгрес був організований з нагоди 120-ї річниці від дня народження та 50-их роковин смерті польського інтелектуала Юліуша Мєрошевського — одного з найважливіших польських мислителів, який займався східною проблематикою та відносинами Польщі із сусідами. Присутній на Польсько-українському конгресі істориків Посол України у Польщі Василь Бонднар у коментарі УСПР підкреслив виняткове значення цього заходу для польсько-українського діалогу довкола минулого. «Такого конгресу не було вже декілька років, і ми сьогодні бачимо найбільш відомих українських і польських істориків, представників урядів двох країн, представників місцевих органів влади, тих, яких раніше ми не збирали. І впродовж тривалого часу такого діалогу не було. А чого насправді ми потребуємо? Практично кожного року ми потребуємо системності. Ми потребуємо доброї розмови, діалогу, дискусії. І щоб ми один одного краще розуміли, що ми один одному давали і аргументи, і факти, з якими ми можемо один одному доводити, що ми — наша спільна історія. Це не тільки трагічні сторінки, але це великі перемоги, це співжиття, це можливості до творення чогось спільного і багато чого іншого, чого ми сьогодні, думаю, і протягом цих днів маємо мати можливість обговорити», — сказав Василь Боднар.
Організатори конгресу — Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті, наголошували на тому, що захід мав на меті створення простору для фахового діалогу, заснованого на історичних джерелах, наукових дослідженнях і аргументах. Так, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров подякував Польщі за допомогу в часи війни, а також підкреслив важливість зустрічі, закликавши розглянути історичний розвиток Польщі та України порівнявши їх з рейками залізниці та спільними зусиллями шукати так звані «шпали», які будуть об’єднувати спільними цінностями.
«Ми не очікуємо, що конгрес розв’яже все. Однак ми очікуємо, що після його завершення дослідники з обох країн матимуть ясніше розуміння того, де існують реальні прогалини у знаннях, де ми маємо справу з методологічними суперечками, а де – з питанням, яке потребує ще років копіткої архівної роботи. Саме це є результатом, до якого слід прагнути і над яким потрібно працювати».
Марек Кравчик, заступник Міністра культури і національної спадщини Польщі своєю чергою наголосив: «Діалог про цінності стає також політичним діалогом у доброму розумінні цього слова. Адже політика – це не лише партійне суперництво, а й турбота про належне управління державною спільнотою та захист національного інтересу». Водночас заступник Міністра закордонних справ України Олександр Міщенко відзначив вагомість та мету самого Конгресу. За його словами, ця дискусія має показати наше прагнення до встановлення правди – наукової історичної правди, і це дозволить зняти з теми історіі політичну напругу.
«Історія – це не запилений архів і не набір дат, імен та документів. Вона живе в наших уявленнях, у мові політики, в освіті та у відносинах між суспільствами», – про це сказав Ернест Вицишкевич, директор Центру Мєрошевського. Він також додав: «Нам потрібен діалог, який не буде поєдинком чи інструментом поточної політики, а дозволить побачити складнішу картину минулого, таку, що охоплює як конфлікти, так і досвід співпраці». Підсумовуючи роботу конгресу істориків з України і Польщі кандидат історичних наук Володимир Бойко наголосив,що «навряд чи на початку такої співпраці істориків вдасться досягти консенсусу, одна діалог варто продовжувати далі».
Польсько-український конгрес істориків мав характер робочої зустрічі дослідників. Його метою було впорядкування стану досліджень, визначення ключових спірних питань, а також створення основ для подальшої співпраці. Програма засідань охоплювала питання, що стосуються, зокрема, історіографічної термінології, методології досліджень, історії відносин між поляками та русинами/українцями в різні історичні періоди, історії XIX і XX століть на землях сучасної Польщі та України, а також сучасної колективної пам’яті й історичної освіти в обох країнах.
Знаковим стало і те, що під час відкриття конгресу українська сторона передала співорганізаторам подарунок від військовослужбовців Збройних Сил України — гільзу від снаряда з написом «За нашу і вашу свободу», збережену захисниками з 2022 року під час боїв за Святогірськ на Донбасі.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик